ITALERI. Німецький напівгусеничний легкий артилерійський тягач Sd.Kfz. 10 Demag D 7 Ausf. B (German small half-track) 1/35

Sd.Kfz 10 (нім. Sonderkraftfahrzeug  "Зондер Крафтфарцойг") укр. "автомобіль спеціального призначення"- німецький напівгусеничний легкий артилерійський тягач часів Другої світової війни. Широко застосовувався військами Вермахту протягом воєнних дій на усіх театрах війни, як тягач для буксування легкої артилерії, зокрема 20-мм зенітної гармати FlaK 30/38/Flakvierling, 75-мм leIG 18 та 37-мм протитанкової гармати Pak 35/36. Додатково міг перевозити до восьми озброєних піхотинців.
Шасі створене на базі легкого бронеавтомобіля Sd.Kfz 250. Загалом за час виробництва випущено понад 14000 одиниць техніки.
Перші нариси Sd.Kfz 10 з'явилися у 1932 році, коли управління озброєння сухопутних військ Рейхсверу звернулося до фірми "Демаг" з пропозицією розробити для армії всюдихід багатоцільового призначення. Прототип був побудований в 1934 році, а серійне виробництво було розгорнуто відповідно в 1937 та 1939 роках. Тягачі Sd.Kfz 10 випускалися до 1944 року, практично не змінюючи свого зовнішнього вигляду. Всього ж до кінця війни фірми "Демаг", "Адлер", "Бюссінг-НАГ", "Феномен" і "Заурер" випустили 14698 тягачів (7326 шасі було використано для побудови бронетранспортерів Sd.Kfz 250). Найбільш численними були машини базової моделі, на основі якої вироблялися модифікації, що мали позначення від Sd.Kfz. 10/1 до Sd.Kfz. 10/5.
Sd.Kfz. 10 настільки відповідав усім вимогам військових, що не потребував подальшої модернізації. Незважаючи на те, що спочатку він призначався для буксирування артилерійських гармат, його використовували як носія зенітних гармат Flak 30 і Flak 38, а також тягача системи залпового вогню Nebelwerfer 42.
Напівгусеничний тягач Sd.Kfz. 10 широко використовувався у всіх великих битвах Другої світової війни. Він відрізнявся відмінною прохідністю при русі бездоріжжям і постійно підтверджував свої високі всюдихідні якості на Східному фронті, де в зимовий та осінній періоди дороги перетворювалися на справжню пастку для колісної техніки. "Демаг" Sd.Kfz. 10 став важливим елементом моторизації вермахту, виконуючи найрізноманітніші завдання, в тому числі і з протиповітряної оборони польових аеродромів Люфтваффе.
Силова установка дозволяла тягачу рухатися по шосе з максимальною швидкістю 65 км/год. При русі по дорозі з твердим покриттям витрата пального становила 40 л. бензину на 100 км шляху, а при їзді по бездоріжжю збільшувалася до 80 л. на 100 км. Запас ходу з повним баком становив 275 км.

This small half-track, designed during the 1930s. was used extensively by the German army during the Second World War in all theatres of operation. Originally intended as o towing vehicle for medium-light artillery, it was increasingly employed as a platform for 20 mm. antiaircraft guns. It participated in the Invasion of Poland, the Battle of France, the Balkans Campaign and fought on both the Western Front and the Eastern Front, in North Africa and in Italy.

Оскільки є зроблена модель гармати Pak-38 http://panzer-ostfront.blogspot.com/2011/03/1-scale-135.html я вирішив зробити модель Демага який буксирує гармату Pak-38 як на фото.

ICM. Радянський інженерний танк ИТ-28 (Soviet bridge layer tank) 1/35

Інженерно-мостовий танк ИТ-28 був призначений для наведення однопролітного металевого моста в цілях переправи середніх і важких танків через водні перешкоди і суходіл шириною до 12.5 метрів, а також з метою подолання танками ескарпів і контрескарпів висотою до 2 метрів.Базова машина середній танк Т-28, з якого знята башта і підбашенна коробка. У звільненому просторі розміщується трансмісія моста (пристрій відбору потужності від двигуна, муфта зчеплення, коробка передач, гідравлічний привід, проміжна передача, привід головних важелів, головні важелі і механізм управління).Крім того, в цьому ж просторі встановлена ​​восьмигранна рубка з товщиною броні від 30 до 50 мм і нахилом листів від 8 до 25 градусів. У лобовому листі рубки розміщувалися два кулемети ДТ в кульових установках з боєкомплектом 4473 патронів. Кулемети призначалися для самозахисту танку і захисту наведеного моста від ворожої піхоти, оскільки передбачалося, що інженерно-мостовий танк буде діяти в бойових порядках танкових підрозділів.У рубці розміщувався екіпаж машини в кількості 6 чоловік (командир машини, механік-водій, два кулеметника і два номери мостового розрахунку) Зверху над рубкою на головних важелях покладений двоколійний металевий міст завдовжки 13,3 м, шириною 3,35 м. Викладення моста на перешкоду типу "ріка" здійснюється без виходу екіпажу з машини за 1-3 хвилини, на перешкоду типу "ескарп" за 3-5 хвилин. Зняття моста з перешкоди за 3-5 хвилин також без виходу екіпажу з машини.Інженерно-мостовий танк (заводське позначення "об'єкт 215") почав розроблятися СКБ-2 Кіровського заводу в Ленінграді в 1936 році. До червня 1940 року відбулись державні випробування на полігоні НИБТ і танк був прийнятий на озброєння під індексом ИТ-28.Однак, в тому ж 1940 році танк Т-28 був знятий з озброєння і його виробництво припинилося. СКБ-2 було запропоновано розробити інженерно-мостовий танк на базі танка КВ, але по ряду причин далі розробки креслень справа не просунулася.Частково зібрані танки Т-28 були передані для переробки в ИТ-28. Однак, у зв'язку з тим, що все оснащення, необхідне для виробництва Т-28 на заводі демонтувалось і ліквідувалось, вдалося виготовити вкрай обмежену кількість інженерно-мостових танків. За джерелами з Вікіпедії був виготовлений 1 екземпляр, але є фото на якому видно 2 відмінності самого моста. Тому питання про кількість виготовлених ИТ-28 залишається відкритим... Про участь у бойових діях у Другій Світовій війні достовірної інформації немає, фотографій з фронту теж немає. Якщо б цей танк приймав участь у бойових діях на фронті то його фотографії неодмінно були б у мережі інтернет.

            Міст такий як в моделі але є додаткові механізми на бокових секціях моста.

                                            Середина моста інша ніж на моделі.

The IT-28, engineering tank-bridgelayer, was designed in 1940 at the Kirov factory in Leningrad. Its main role was escorting tank columns during marches and battle and to support regular tanks crossing natural and artificial obstacles.The IT-28 was developed on the base of the medium T-28 tank. The shape of the hull front part was changed. Two DT (7.62 mm.) machine guns in spherical units, housed in the hull front, formed all the weapon of the vehicle. The eight-faced control housing was mounted instead of the artillery turret. For the bridging operations IT-28 was equipped with special engineering installation. The bridge was of frame metal construction, two tracks were covered with wooden boarding and was able to take a load of 50 tons, and span a 12.5 meter ditch. Tanks crew was able to install the bridge within 3 minutes and to jack it up in 5 minutes with no help from outside. Because of wide tracks, the bridge was used for big tanks - heavy T-35, KV and medium T-28 and T-34. During June 1940 on the proving ground of tank institute the IT-28 prototype passed detailed trials, which demonstrated extremely reliability of the tank and the bridge.

BILEK. Легка вантажівка DODGE WC-54 (Signal Corps) 1/35

The Dodge WC54 3⁄4 Ton, supply catalog designation G502, was a WC series 4×4 light truck developed during World War II by Dodge. It served as the main ambulance used by the US army from 1942 to 1945, with some used as late as 1953 during the Korean War by the U.S. Army Medical Corps, and others serving as late as the 1960s in the armies of some European countries. At times, several were also used by the US Signal Corps as radio vans.

Як завжди, при складанні моделі я шукаю прототип серед оригінальних фотографій в мережі інтернет.

Фото 1, прототип моделі збігається з малюнком на коробці, але має багажник на даху і прикріпленні каністри на передніх крилах.

Фото 2, прототип моделі збігається з малюнком на коробці, але має своєрідне поглиблення для заливної горловини бензобаку і прикріпленні каністри на передніх крилах.

 Фото 3, прототип моделі збігається з малюнком на коробці, але має 2 кріплення радіоантен (які нахилені за рухом автомобіля), також відсутні прикріпленні каністри на передніх крилах.

  Фото 4, прототип моделі збігається з малюнком на коробці, але має 1 кріплення радіоантени (яка нахилена проти руху автомобіля), також є прикріпленні каністри на передніх крилах.

 Фото 5, прототип моделі збігається з малюнком на коробці, але має своєрідне поглиблення для заливної горловини бензобаку, 2 кріплення радіоантен та відсутність прикріплених каністр на передніх крилах.
З цього можна зробити висновок,  що комплектація готової моделі була різною, про що свідчать ці фотографії. Наприклад, заливна горловина бензобаку, могла бути в поглибленні так і без. Кріплення радіоантен могло бути одне або два, також вони могли бути розміщені як спереду так і в кінці автомобіля. Каністри, теж були не на всіх автомобілях, фото для прикладу.

Для себе я вибрав варіант, який зображений на Фото 1. (модель буде без каністр)
                                                     Коротка історична довідка.
Dodge WC54 3/4, легка вантажівка компанії Dodge періоду Другої світової війни. Позначення WC від англ. Weapons Carrier — «носій зброї». Була головною військовою санітарною машиною Медичного корпусу армії США у ході війни та на початку війни у Кореї, радіо-фургоном Корпусу зв'язку армії США. Використовувався у різних арміях до 1960-х років.